Ви є тут

Карпати. Літо 2011 - Яремче, Дора

Ось ми й повернулись. Про дорогу описано окремо тут. Скажу зразу, далеко ми не ходили. І на це є свої причини - мала дитина (хоч вона більшість часу спала), обмеженість часу (всього два дні), відсутність нормальної карти (а фіг його знає куди я дів карту Ґорґан...). Але це не помішало гарно провести час, нафоткать кучу фоток і пройти близько 70 км на своїх двох.

День перший. Яремче - пер. Переслоп

День другий. Дора - Білий камінь

День перший. Яремче - пер. Переслоп

Нас підвезли в Яремче до велопрокату. Як мені здалося, десь тут має починатись маршрут на хр. Явірник. Всадили Євуську в рюкзак і піднялись по незрозумілій стежці на якусь гірку:

Рублін і Єва - піднімаємось на гірку

Рублін і Єва в рюкзаку

Піднялись і спустились знову в село. Там знайшли невеличкий водоспадик і пофоткались біля нього.

Водоспад в Яремче

Оленка і водоспад

Рублін і Єва біля водоспаду

Потім ми все-таки знайшли туристичний (жовтий) маршрут і пішли по ньому з бажанням потрапить на хр. Явірник. Дуже скоро Єва заснула і ми зупинились пообідать. Ось так вона спала:

Єва спить в рюкзачку

Єва спить досі

Ну і ми біля Єви пофоткались. Це шоб не зря таскать з собою штатив:

Потім доріжка повела нас угору. І там водою вимило таку цікаву породу:

Порода яку вимила вода на стежці

І ми на цій стежці в зелені:

Рублін тут

Оленка тут

Піднялись на хребет і сіли відпочить. Єва вже проснулась - випустили побігать. Оленка бульки попускала, а Єва "повалюся-покочуся":

Оленка дує бульки

Єва повалюся-покочуся на бульки

Потім Єва знайшла дрючок і почала мочить бульки:

Єва дрючком мочить бульки

Бульки беззахисні

Вдалось зафоткать парочку панорам:

На хребті було прохолодно. Єва, сидячи в рюкзаку, змерзла. Тому довелось перервать наш похід і збираться вниз - до Ґорґанів не дійшли. Ще трохи пофоткали і пофоткались:

Єва назбирала мамі квітів

Макро квітко

Макро квітко бджілко

Макро квітко жовто

Оленка в квітах

І ящірку бачили:

Ящірка

Не обійшлось і без живодьорства. Оленка спробувала піймать ящірку, а отримала її хвоста. От я не знав що хвіст сам так може:

Вже коли спустились бачили райдугу:

Райдуга

І заю:

Ніфігасобізая

Отак і нагулялись. Єва довольна, батьки втомлені.

Вже повернулись. Єва задоволена

Тільки дійшли до дороги - аж і автобус на Коломию під'їхав. Вскочили і поїхали в табір.

Пройшли близько 30 км ось так по червоному туди і назад:

 

День другий. Дора - Білий камінь

На другий день вирішили зробити маршрут круговий, щоб не вертаться так само. Тому вибрали ось цей (як потім виявилось - велосипедний) маршрут від Дори (червоним відмічений фактичний наш маршрут) - 35 чи 40 км:

карта Дора - г. Синячка

В Дорі (зараз це початок Яремчі) звернули з дороги по вказівнику до монастиря. І вже тут побачили мітки на стовпах - маркіровки маршрутів. По них піднялись до цвинтаря вгору, де і залишили машину. Зібрались і полізли вгору по сінокосах. Ось і Оленка в квітах:

Оленка в квітах

Знизу - Дора. А нам вгору:

Вона носила квіти у волоссі

Оленка спіймала варанчика. Він теж не проти був похвоткаться:

Оленка спіймала варанчика

Потрохи піднялись ми до немаленької каменючки:

Рублін і Єва на каменюці

А потім виявилось, що ми зовсім поряд з скелею "Білий камінь":

скеля Білий Камінь

Тут і зупинились відпочить і пофоткаться. Оленка зняла автопортрет:

Оленка, автопортрет

Євуська збирає шишки:

Єва збирає шишки

портрет Єва шишки

Тут була помічена велика мураха. Спроби сфоткать макро не увінчались успіхом, тому зняв відео:

А над нами височіє (по карпатським міркам) секеля:

Білий камінь, скеля

До цього місця ми дійшли дуже швидко - щось біля години. І назад вертатись було зарані. Тому прийняли рішення йти далі по маршруту. Зібрались і рушили. Позвонив Макс - балакав з Оленкою, а я підловив її зфоткать біля таких от каменюків:

Оленка біля каменюків

Спина Білого камня

Поряд були помічені пацанчеги в обв'язках - скалолази тренуються. Спустився і глянув по чому ж вони лазають. Невеличка скеля, суттєво нижча від Денишівських:

скалодром Білий камінь

Далі вийшли з лісу і валили по грунтовці. Мимо проїзжали джипи і все таке. Кароч далі задоволення особого не було. Ще раз стали перекусить бутеники.

Потім дійшли під г. Синячку, але підніматься не стали - були втомлені і обмежені часом. Щоб не обходить (як по маршруту) здорову петлю, піши стежкою вниз (як по карті).

На початку стежки:

Єва спить, спускаємось по стежці

Єва спить

Мурахи

Але стежка скоро стала страшними хащами, в голову закрадувались страшні думки про повернення. Та врешті ми вийшли до річки і до дороги. По дорозі зупиняючись квіти пофоткать. Цим займалась Оленка:

Як не дивно, ми вийшли в Дору. Мої плечі і пояс були вже ніякі, тому Оленка врятувала мене і забрала Єву:

Оленка несе Єву

Оленка і Єва

Оленка несе Єву

І що саме цікаве - біля того місця, де починали. Тому я швидко збігав по машину і ми вернулись в табір. Обгавкав мене тузік, коли я біг до машини. Здається мені він схожий на південноросійську вівчарку:

Південноросійська вівчарка


На цьому і закінчились наші трекінгові пригоди. Ще декілька панорам на прощання. Клікайте - вони величезні:



Коментарі

Добавив панорами першого дня

молодці

Прикольно!

Додати коментар

Filtered HTML

  • Дозволені теги HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Plain text

  • HTML теґи не відображаються
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
CAPTCHA
Ви людина?
By submitting this form, you accept the Mollom privacy policy.

(c) sheremet.org 2009-2015 Powered by RuBlin Team